- мислячий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. теп. ч. до мислити 1).2) у знач. прикм. Який глибоко й самостійно мислить.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мислячий
Смотреть что такое "мислячий" в других словарях:
мислячий — [ми/с л ачией] м. (на) чому / ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
мислячий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
андроїд — а, ч. Мислячий людиноподібний робот (персонаж творів науково фантастичної літератури) … Український тлумачний словник
розумний — 1) (який має неабиякий розум), недурний, хитромудрий, толковий, голова(с)тий, мізкуватий, мізковитий, кебетливий, кебетний; мудрий (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); мислячий (який глибоко й самостійно мислить) Пор. кмітливий 2) … Словник синонімів української мови
